Форум: Фрукты
3 июня 2009, 19:48 Андрій
Андрій Вважається , що біологічний потенціал сортів, імунних і високостійких проти грибних хвороб, є основою одержання стабільних, екологічно чистих і дешевих плодів. Адже витрати на боротьбу зі шкідни¬ками і хворобами при їхньому вирощуванні більш ніж наполови¬ну нижче, ніж у звичайних. Кiлькiсть обприскувань у господарствах коливалася в межах 7—19 (в середньому 13), з яких 71% виконанується в перiод первинної iнфекцi. Найчастiше виконується 11—18 обробок протягом сезону, з них до кінця травня — 6—7. Найчастiше з профiлактичною метою. Окрім парші до таких хвороб відносять борошнисту росу і буру плямистість. Хвороба на яку садівники найчастіше звертають увагу – це парша. Хвороба проявляється на листках, плодах, пагонах, а в роки з підвищеною вологістю, весною - також на квітках, зав'язі та брунькових лусочках. На листках парша проявляється у вигляді хлоротичних плям, які пізніше стають темно-сірими з бархатистим зеленувато-оливковим нальотом. У яблуні він з'являється з верхнього боку пластинки листка, у груші - з нижнього. Уражені листки жовтіють, засихають і обпадають. На квітках і зав'язі також утворюються темно-сірі плями, що призводить до масового обпадання квіток і зав'язі. На плодах хвороба проявляється у вигляді різко обмежених бурих кіркових плям, з вузькою світлою облямівкою, які у вологу погоду покриваються бархатисто-оливковим нальотом. У місцях ураження плоди не розростаються, що призводить до однобічного їх розвитку і набуття потворної форми. Уражені плоди розтріскуються, загнивають і передчасно обпадають. Основне джерело інфекції - обпалі уражені листки, в яких зберігаються псевдотеції, і уражені пагони, в яких гриб зимує у вигляді грибниці, а навесні зразу ж на уражених пагонах формується конідіальне спороношення. Завадити цьому явищу можливо використовуючи сорти, що мають імунну стійкість до даної хвороби. Розрізняють дві форми стійкості яблуні проти парші (Venturia inaegualis) — полігенну і моногенну. Другий тип стійкості (імунітет) визначається одним або кількома головними генами (олігогенами). В даний час відомо шість генів стійкості яблуні до парші. Олігогенна стійкість є расоспецифічною, тобто різні гени можуть контролювати стійкість проти одних рас парші і бути сприйнятливими до інших. Разом з тим вважається, що ген Vf забезпечує стійкість проти усіх відомих рас парші. У результаті проведеної широкомасштабної селекційної про¬грами (США, Канада, Франція, Великобританія) лише у 70- 80-х роках з'явилась група нових імунних сортів яблуні до парші, відлік яких почався в 1970 р. з Прими, включеної і до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 1991 р. (далі Реєстр). В Україні першими імунними до парші сортами яблуні власної селекції є Циганочка, Скіфське золото, Перлина Києва, Амулет, Едера. Нині у світі відомо понад 70 сортів яб¬луні з моногенною стійкістю проти парші. Крім вище згаданих сортів до імунно стійких відносяться також: Алкмене, Вільямс Прайд, Грінслівз, Примула, Прима, Редфрі, Фрідом, Топаз, Флоріна та ін.. Головною причиною, чому вищезгадані сорти мало поширені у виробництві – це тому, що існує у садівників така думка, начебто сорти стійкі до парші гірші за смаковими якостями. Мушу попередити відразу - ця думка помилкова. Адже єдиним показником визначення смакових якостей плодів є дегустаційна оцінка. На даний час в світі домінують 4 сорти яблук – Чемпіон, Голден Делішес, Джонаголд і Гала. Порівняльна характеристика сортів за дегустаційною оцінкою Сорт Бал дегустаційної оцінки Імунні Амулет 4,5-4,7 Скіфське золото 4,5-4,75 Перлина Києва 4,4-4,7 Редфрі 4,6 Звичайні Гала 4,5 Голден Делішес 4,5-4,6 Джонаголд 4,6 Чемпіон 4,4-4,6 На справді ж основними прихильниками даного міфу являються потужні компанії з виробництва засобів захисту рослин. Яким вигідно, щоб ці сорти не вирощувались. Як видно з вище згаданих даних імунні сорти яблуні до парші нічим не поступаються звичайним сортам. А по витратах, які затрачаються на догляд за садом, імунні сорти потребують менших капіталовкладень, а отже і рентабельність у них на багато вища. Вільямс Прайд — сорт літнього строку достигання амери¬канської селекції, імунний до парші. Дерево з широкоовальною кроною, зимостійке, стійке проти борошнистої роси, скороплідне. Плоди середніх розмірів (130 - 150 г), зрізано-конічні, слабко ребристі біля верхівки, з інтенсивним бордово-червоним смугасто-розмитим рум'янцем майже на всій поверхні та сизува¬тим восковим нальотом, який легко стирається. Шкірочка міцна, груба. М'якуш світло-кремовий, щільний, хрумкий, до¬сить смачний (4,4 бала). Дозріває в третій декаді липня, неодно¬часно, потребує вибіркового збирання. Тривалість зберігання — до півтора місяця. Редфрі — пізньолітній сорт американської селекції. Дерево середньоросле, з негустою кроною. Досить зи¬мостійке в умовах Північно-Східного Лісостепу, імунне до парші (Vf), стійке проти борошнистої роси. У плодоношення вступає з 3-4-го року після садіння, плодоносить на кільчатках, списиках і плодових прутиках. Плоди середнього розміру (120- 150 г), одномірні, сплощено-округло-конічні, зеленувато-жовті з інтенсивним червоно-бордовим розмитим рум'янцем по всій поверхні. Шкірочка се¬редньої товщини, міцна. М'якуш світло-кремовий, щільний, соковитий, гармонійного кисло-солодкого смаку (4,6 бала). Знімальна і споживча стиглість настає в другій декаді серпня. В холодильнику плоди зберігаються до 2 місяців. Високо транспортабельні. Можуть використовуватись як у свіжому ви¬гляді, так і для виготовлення соків. Квітує в середні строки, життєздатність пилку невисока. Кращі запилювачі: Прима, Теремок. Амулет — сорт ранньозимового строку достигання. Належить до числа перших сортів української се¬лекції, імунних до парші (ген Vf), з високою польовою стійкістю проти борошнистої роси. Внесений до Реєстру з 2006 р. Дерево швидкоростуче, формує компактну, середньо-загущену, широко пірамідальну крону. Плодоносить з 3-4-го року на кільчатках і минулорічних приростах. Плоди вище середніх розмірів (160-180 г), одномірні, широко-округло-конічні зі слабкою ребристістю на верхівці, зеленувато-жовті з інтенсив¬ним червоним розмитим рум'янцем майже по всій поверхні плоду. Шкірочка щільна. М'якуш кремовий, середньої щільності, дрібнозернистий, ламкий, ароматний, відмінного гармонійного кисло-солодкого смаку (4,5-4,7 бала). Знімаль¬на стиглість настає наприкінці вересня, споживча — в жовтні. Транспортабельність висока. В холодильнику (+2, +3°С) пло¬ди зберігаються до 4- 5 місяців. Квітує в середні строки. Кращі запилювачі Пріам, Фрідом, Флоріна. Едера — зимовий сорт. Сорт з олігогенною стійкістю проти парші (ген Vf), толерантний до борошни¬стої роси. Дерево зимостійке, швидкоростуче, середньо-загущене, формує обернено пірамідальну крону. Скороплідне, що зу¬мовлено закладанням генеративних бруньок на однорічних пагонах. Вимагає укорочення гілок на бічні розгалуження при формуванні крони в молодому віці, особливо на середньо- або більш сильнорослих підщепах. На слабкорослих підщепах цю місію виконують плоди, певним чином впливаючи на форму¬вання крони, відгинаючи пагони. Плоди великі (170-200 г), широко-конічної форми. Шкірка передньої товщини, міцна. Основне забарвлення зеленкувате, покривне — розмитий пурпурний рум'янець на більшій час¬тині плоду. М'якуш кремовий, середньої щільності, дрібнозер¬нистий, гармонійного кисло-солодкого смаку (4,3-4,5 бала). Знімальна стиглість настає наприкінці вересня, період спожи¬вання — січень-травень (з холодильника). Внесений до Реєстру в Лісостепу і на Поліссі з 2001 р. Перлина Києва — ранньозимовий сорт. Сорт з олігогенною стійкістю проти парші (ген Vf) і польовою стійкістю проти борошнистої роси. З 2001 р. вне¬сений до Реєстру для вирощування в Лісостепу і на Поліссі. Дерево швидкоростуче, не вибагливе до ґрунтових умов, ут¬ворює струнку, широко-пірамідальну крону, скороплідне, чому сприяє інтенсивне закладання гене¬ративних бруньок на однолітніх приростах. Плоди великі (160- 180 г), зрізано-конічної форми. Шкірочка середньої тов¬щини, міцна. Основне забарвлення — зеленувато-жовте, по¬кривне — розмитий, яскравий червоно-малиновий рум'янець на всьому плоді. М'якуш дрібнозернистий, щільний, сокови¬тий, ароматний, десертного кисло-солодкого смаку (4,4-4,7 бала). Знімальна стиглість настає наприкінці вересня — почат¬ку жовтня, споживча — з листопада по березень при зберіганні в умовах холодильника. Флоріна — ранньозимовий сорт французької селекції, імун¬ний до парші (Vf). З кінця 80-х вирощується у промислових садах Степу та Лісостепу, Південного Полісся. Зимостійкість і стійкість проти борошнистої роси середня. Дерево середньоросле, з широко-округлою, кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 45- 80°. Збудливість бруньок середня, пагоноутворювальна здатність у молодому віці висока. Плодоно¬сить з 4- 5-го року (на М 9 — з 2- 3-го) переважно на кільчатках, плодових прутиках. Плоди середніх розмірів (110- 140 г), майже округлої форми, світло-жовті з червоним смугасто-роз¬митим рум'янцем майже по всій поверхні, сизуватим нальотом і численними білуватими підшкірними цяточками. Шкірка щільна. М'якуш світло-жовтий, середньої щільності, прісну¬вато-солодкий (4,1-4,4 бала). Знімальна стиглість настає наприкінці вересня — початку жовтня, споживча — у січні. Зберігаються до березня-квітня. Квітує в середні строки і довго. Життєздатність пилку дуже висока (78-82%). Несумісний з сортом Прісцилла. Кращі за¬пилювачі Пріам, Ліберті, Глостер, Рубінове Дуки. Щоб підтримувати товарність плодів, потребує відновлюючого обрізування. Фрідом — ранньозимовий сорт американської селекції, імунний до парші (Vf) . Проходить випро¬бування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Перспек¬тивний для Лісостепу і Полісся. Дерево сильноросле. Зимостійкість висока, стійкість проти борошнистої роси середня. Пагоноутворювальна здатність ниж¬ча за середню. Плодоносить з 3-4-го року після садіння на кільчатках, списиках, плодових прутиках . Плоди середніх і більше розмірів (130- 170 г), однакові за ве¬личиною, зрізано-конічної форми, світло-зелені з червоним штрихувато-розмитим рум'янцем на більшій частині плоду та дрібними світлими підшкірними цяточками. М'якуш світло-кремовий, середньої щільності, соковитий, гармонійного кис¬ло-солодкого смаку (4,3-4,5 бала). Знімальна стиглість настає у другій декаді вересня, споживча — в листопаді. Плоди в хо¬лодильнику зберігаються 3-4 місяці. Транспортабельність ви¬сока. Квітує в ранні строки, життєздатність пилку висока. Кращі запилювачі Айдаред, Пріам, Спартан, Чемпіон.
4 июня 2009, 09:24 саша белый
саша белый а за счет чего у растений иммунитет против парши, чего делают эти гены такого?
4 июня 2009, 17:20 lekar
lekar Надо было вузовский учебник плодоводства целиком отсканировать и сюда поместить. Краткость - она не только таланту сестра, но и обычному здравомыслию.
6 июня 2009, 09:48 kachinsky
kachinsky lekar, +1
9 ноября 2014, 20:13 Андрій Чаплоуцький
Андрій Чаплоуцький Хороша стаття! Написано просто і доступно, а головне цікаво. А lekar замість критики сам краще розкрив би цю актаульну на сьогоднішній день тему. На мою думку садівникам україни обговорення таких тем в кризові часи буде більш цікавим ніж всі решта статей на даному сайті типу "скільки коштували плоди третього товарного сорту фейхоа тиждень тому в гандурасі " . Автору респект!
20 ноября 2014, 15:54 lekar
lekar Ну, на каждый товар свой потребитель. Это касается и интеллектуального продукта. Просто, обычно если речь идет об иммунитете против парши, в статье именно об иммунитете (и механизме его) и пишут, а не цитируют длиннющие характеристики сортов. К чему в статье об иммунитете к парше расписывать тысячи раз расписанные размеры плодов каждого сорта и всякие там "оценки вкуса в баллах" ??? Но если для Чаплоуцького это столь важная информация, которую он нигде более не встречал - будем считать что хоть кому то автор пользу принес. Жаль только что он на прямой вопрос о парше (Саши Белого) так ничего и не ответил. А насчет "раскрытия такой актуальной темы" в открытом доступе масса публикаций (гораздо более профессиональных) на эту тему. Я не вижу никакого смысла переписывать их и публиковать тут (как это делает таинственный Андрий). Форум - место для дискуссий а не для переписывания учебников. И критика - это именно то, что позволяет участникам форума составить свое мнение о ценности и правдивости любой информации тут публикуемой.(и потому я попросил бы Чаплоуцького воздержаться от советов типа "лучше чем критиковать….")
Размещение сообщений разрешено только авторизованным пользователям.