Форум: Ассоциация
18 февраля 2015, 08:25 Муляр Дмитро
Муляр Дмитро Прийняті 28 грудня 2014 року зміни до ПКУ, зокрема норма про те, що «Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства» (др. аб. п. 292-1.1. ст. 292-1. Об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи) ускладнили порядок набуття (або підтвердження) підприємствами статусу платника єдиного податку 4 групи, колишній ФСП, (далі в тексті –ЄП4) . Дана норма обмежує коло підприємств, які можуть скористатися перевагами спрощеного оподаткування, додає корупційну складову через необхідність проведення додаткових дій та надання додаткових документів для набуття статусу платника ЄП4, зменшує (!) податкову базу з ЄП4 через те, що підприємства сільгоспвиробники будуть декларувати тільки ті ділянки, права власності/користування на які зареєстровані. І якщо обмеження у праві на отримання статусу ЄП4 стосуватимеся відносно невеликої кількості підприємств, а саме тих, що або евакуювалися з окупованих територій, або були в процесі зміни сільськогосподарських ділянок, або тільки розпочали свою діяльність в 2014 році та не встигли зареєструвати відповідні права, то останнє – буде мати масовий характер і розрахунки уряду отримати від ЄП4 такі самі кошти як у 2014 (з поправкою на підвищення ставок колишнього ФСП, що відбулося) цілком очевидно виявляться помилковими. До речі, наше підприємство належить до першої категорії, а саме є таким, що евакуювалося з території АР Крим, уклало нові договори на право землекористування, подало на їх реєстрацію наприкінці грудня та зареєструвало їх в перших числах січня, що унеможливлює наразі розраховувати на підтвердження статусу платника ЄП4. Отак влада, що покликана провести реформи з лібералізації та дерегуляції, 28 грудня змінює (ускладнює!) правила, і ці зміни вже мають діяти з 1 січня. Тобто відповідні закони, ще не було підписано президентом, а вони вже почали діяти і часу на пристосування до нових умов ми не отримали. На яку ще підтримку можуть розраховувати біженці з окупованих територій?!
18 февраля 2015, 08:26 Муляр Дмитро
Муляр Дмитро Але окрім вище висловленого існує ще низка зауважень до даної теми. Низка законів вимагає від власника або користувача зареєструвати свої права власності/користування. Якщо реєстрація права власності та створення відповідного реєстру є річчю безумовно необхідною (хоча і тут є питання: чому видавши державні акти на землю держава вимагає від власників проводити ще додаткові заходи задля реєстрації відповідної власності, де гарантії що через кілька років не почнеться нова хвиля реєстрації відповідних прав, а сучасний реєстр та витяги з нього втратять свій статус як єдино правовстановлюючих, як це сталося з державними актами на землю, і ми уподібнимося відомому персонажу з роману «Собаче серце», що просив надати йому надійний захист права власності, будемо вимагати щоб це була «Окончательная бумажка. Фактическая! Настоящая!! Броня!!!»), то необхідність в реєстрації похідних прав (оренди, користування, сервітутів і т. ін.), та й ще з умовою неможливості скористуватися такими правами без державної реєстрації, виглядає як нічим невмотивоване втручання держави в стосунки між власниками і користувачами, обмеженням прав власників на право розпорядження своїм майном. З точки зору здорового глузду, зацікавленим у реєстрації має бути перш за все користувач чужого майна, для того щоб власник не уклав паралельну угоду (або угоди) з іншими особами, в такому випадку зареєстроване право отримує перевагу над не зареєстрованим, отже гарантію його непорушності. Виходить, що держава в такий абсолютно патерналістський спосіб переймається правами користувачів, примушуючи їх реєструвати відповідні речові права. І в результаті цієї «опіки» користувачі змушені нести додаткові витрати матеріального та морального характеру, та ще потрапляти в ситуації, подібні до нашої.
18 февраля 2015, 08:26 Муляр Дмитро
Муляр Дмитро Вважаємо, що реєстрація таких похідних прав як користування (коли об’єктом користування не є державне майно) має носити добровільний характер, а послуги з реєстрації мають надавати в тому числі нотаріуси, таким самим чином як сьогодні нотаріуси мають можливість реєструвати право власності при купівлі-продажу житла, яке здійснюється фізичними особами. Для реалізації вищезазначеного необхідно внести наступні зміни до таких законів України: 1. ПКУ Вилучити другий абзац п. 292-1.1. ст. 292-1. Об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, а саме «Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства» 2. Закон про оренду землі Викласти останній абзац ст. 6, а саме «Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.» наступним чином: «Державна реєстрація права оренди земельної ділянки є добровільною, проводиться за вимогою однієї із сторін договору оренди, здійснюється та оплачується такою стороною договору оренди за безумовного сприяння іншої сторони договору оренди у відповідності до закону.» 3. Закон про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Вилучити пп. 2) п. 1 ст. 4, а саме: 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; Додати п. 4 до ст.4, який буде містити наступне: «4. Реєстрація наступних речових прав є добровільною та проводиться на вимогу однієї із сторін правочину за безумовного сприяння іншої сторони: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном. Норми цієї статті не поширюються на випадки, коли об’єктом правочину є державна або комунальна власність – в таких випадках вищеперераховані речові права підлягають обов'язковій державній реєстрації.» (Звичайно деякі з вищеперерахованих речових прав можливо потребують державної реєстрації пов’язаної з їх специфікою та необхідністю гарантувати права третіх сторін, як то, наприклад, власників квартир, що придбані у будинку, право на забудову, якого належним чином не зареєстроване і відповідно може бути оскаржене, але такі речові права, як: право володіння, право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право господарського відання, право оперативного управління, право постійного користування та право оренди земельної ділянки, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, - повинні реєструватися виключно на добровільних засадах). Додатково готові запропонувати зміни до законодавства щодо реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, щодо оподаткування сільгоспвиробників, реформування податку з доходів, отримання дозволів пов’язаних з споживанням електроенергії і т. ін.
Размещение сообщений разрешено только авторизованным пользователям.